Сотник Степан Теодорович,
Ужгород Украина
Я Сотник Степан Теодорович родился в Западной Украине. Был военным медиком, прошел Афганистан. В 1999 году принял Иисуса Христа. С 2001 года пишу стихи и песни о Боге. Заходите на мой личный сайт "Славлю Бога" http://poemsforgod.ucoz.ru/ На этом сайте находиться мое творчество о Боге (стихи, песни, мудрые мысли и афоризмы).
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Українською думки "висловлюють". "Виражають" – це калька з російської.
"Думки", "роки", "дні", "час", словом усе "безноге" не "проходить" (воно не може, не має змоги ходити), а "минає". "Проходить" – то калька з російської. Вживання такого суржику (і тут, і ще у деяких місцях вірша) нівелює милозвучність української мови, зводить нанівець усю її красу.
"Безсонливі" пишіть так само, як пишете "безсонні", тобто разом.
"Другий" – це російською "второй". Треба вживати "інший" (рос. "другой"). І це у вірші зустрічається аж три рази.
У рядку "Розіпни! Убий його!" й слів бракує, й ритмом (віршованим розміром) він "з іншої опери"… Могло бути хоча б отак, чи що: "Розпни! Убий Його! Царя / Такого й даром нам не треба", вживши старослов’янське "розпни" з редукованим (опущеним) звуком "і".
Почали Ви вірша, римуючи 1-й рядок з 3-м, і 2-й з 4-м рядком. Потім, уже в другій строфі, почали римувати лише 2-й рядок з 4-м. А у п’ятій строфі зовсім збилися, й без рими почали творити…
В шостій строфі "Бо ще не бУло там мене". Правильний наголос "булО", наприклад: "Бо не булО ще там мене"
"ТА кров" – це яка? "Та" – це займенник, який заміняє іменник, що вже зустрічався у тексті, але ж про "кров" вище не йшлося, то яка ж це "ТА кров"? Просто, аби вставити один склад у рядок? То напишіть так: "Що пролилася кров свята " чи що.
Коли Ви кажете "ЦЕЙ Христос", що Ви маєте на увазі? Що саме ЦЕЙ, а не інший? Так він був один-єдиний. Тому виходить "ЦЕЙ Христос" звучить, ніби Ви говорите про нього зневажливо. Не можна "підрихтовувати" рядки вірша якими попало словами, на зразок "той, цей, от, ця, та" тощо.
Оскільки останнє слово Вашого вірша "рАю", по ідеї, має римуватися зі словом "маю", то виникає запитання: це герой Вашого вірша буде жити у раЮ, чи знайде собі подругу РАю? Що це за наголос?! Якщо вже на те пішло, то кажуть або "жити у рАї" або "жити у раЮ"…
Працюйте і над Словом, і над собою...
Щасти Вам, Степане. Тим більше, що прізвище у вас таке козацьке! Не те, що у мене :)
Стихи-молитвы:Гимн любви и хвалы - Лариса Попова Яви нам свет лица Твоего, Отче; будем радоваться и восхищаться Тобою; достойно любят Тебя! Будем торжествовать и ликовать о Тебе. Аллилуйя.
Проза : Подарок на день рождения (часть 2-я) - Наталья Григорьева Генри Ван Дейк: "Рожденная на Востоке и одетая в восточную форму и образы, Библия проходит по всему миру обычными шагами и входит в страну за страной, чтобы всюду найти своих. Она научилась говорить к сердцу человека на сотнях языков. Дети слушают ее рассказы с удивлением и удовольствием, а мудрецы размышляют о них, как о притчах жизни. Лукавые и гордые страшатся ее предупреждений, а к израненным сердцем и кающимся она говорит языком матери. Она вплетается в наши драгоценнейшие мечты для того, чтобы Любовь, Дружба, Сочуствие, Преданность, Воспоминание и Надежда были украшением на одеянии ее драгоценной речи. Никто не должен считать себя бедным и одиноким, кто обогатил себя этим богатством. Когда небосвод начинает темнеть и испуганный странник подходит к Долине Смертной Тени, он не страшится войти в нее. Он берет в свои руки жезл и посох Священного Писания и говорит другу и спутнику " до свидания, мы встретимся опять". Поддержанный этой надеждой, он идет пустынной тропинкой, пробиваясь из тьмы к свету".
