Наталья Шевченко ,
USA , WA , Vancouver
Меня зовут Наталья Шевченко. Моё желание-не прожить впустую это время на земле, но приобрести сердце мудрое, преобразиться в характер Христа и успеть приобрести для Него многие души. Приглашаю вас на мой сайт: www.tashapsalom.com
где вы сможете ближе познакомиться со мной и с моим творчеством,подписаться на свежие произведения, услышать мои первые песни, а так же приобрести мой сборник стихотворений, вышедший в 2013 году. Добро пожаловать! e-mail автора:prikosnovenie@yahoo.com сайт автора:Псалмы Натальи Шевченко
Прочитано 18193 раза. Голосов 6. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Наташа, спасибо за стих. Отлично написан: легко читается, и тема стиха актуальна.
Надежда
2009-07-15 17:04:11
Спасибо, дорогая Наташа, за прекрасный стих. В нем, как в зеркале, узнала себя (к сожалению...). А дни лукавы. Комментарий автора: Слава Господу!
Галина Коротаева
2010-01-22 09:50:28
К сожалению в мире этом в борьбе за существование приходиться вертеться, как белке в колесе,думая только о хлебе насущном,а не о возвышенном,духовном Потому и катимся в пропасть, в бездну Инет нам прощения за нашу бездуховность,пустоту
Юлия Мукенди
2012-10-17 00:08:33
Так знакомо и так печально. Спасибо, что напомнили нам, что Господь все ждет, но как порой мы не находим времени, а оставляем на потом!
)))
2013-07-07 20:23:16
так и есть..прости,Господь..
Редлих Каролина
2015-10-31 17:17:00
Наталья у вас замечательные стихи,часто читаю и слушаю их.у вас прекрасный талант.спасибо вам)пусть Бог благословит вас и дальше в этом)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
